Психосоціальний супровід адиктів (довідка)

В цьому розділі наведено довідкову інформацію щодо загальновизнаних методів психосоціального супроводу адиктів (психотерапія/консультування, реабілітація та профілактика).

Доказові методи лікування та реабілітації залежності

Методи лікування та послуги в США на основі поведінкового підходу

SAMHSA*  працює над створенням системи “поведінкової системи охорони здоров’я”, яка дає можливість американцям знайти ефективні методи лікування та послуги…

Довідка

*- SAMHSA – Адміністрація з питань зловживань наркотиками і психічного здоров’я (Substance Abuse and Mental Health Services Administration, SAMHSA) є відділенням Міністерства охорони здоров’я та соціальних служб США (United States Department of Health and Human Services, HHS).

Однією з поширених орієнтацій психотерапії адикції є когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка допомагає людям, які лікують адикцію, шукати власні рішення проблем, звертаючись до поведінки, думок і почуттів за систематичними цільовими стратегіями.

Важливо розуміти, що навіть у межах КПТ… …існує велика різноманітність, і більшість клініцистів залучають її техніки та стратегії … …під час консультування або психотерапії адиктів… Наприклад, короткострокова цілеспрямована стратегія (техніка), яка використовується безпосередньо або як частина більш широкого курсу консультування – терапія збільшення мотивації (motivational enhancement therapy, MET), заснована на принципах мотиваційної психології і призначена для активації швидких, внутрішньо мотивованих змін… …є допомогою у мобілізації власних ресурсів людини для створення власної ж мотивації зменшення споживання наркотиків.

Індивідуальне та групове консультування, медикаментозне лікування та допоміжні послуги – це доказові процедури, що мають позитивні результати, які засвідчено за допомогою високоякісних досліджень. Так, SAMHSA фінансує Національний реєстр програм та практик на основі доказів (National Registry of Evidence-based Programs and Practices, NREPP).

Підтримувальні послуги є критичними компонентами системи поведінкової системи охорони здоров’я та можуть допомогти людям досягти цілей лікування. Підтримувальні послуги приймають різноманітні форми координації та забезпечення: житлом, працею, освітою та іншими підтримками. Ці види послуг підтримують цілі інтеграції адикта до громади, його соціальній інтеграції.

Важливою опцією підтримуючих послуг є підтримка відновлення. У поєднанні з традиційними методами лікування – фармакотерапією (Medication-Assisted Treatment, MAT, лікування за допомогою медикаментів), служба підтримки відновлення дозволяє адикту відновлювати життя паралельно з контролем симптомів  та групою підтримки.

Більше про метадон, налтрексон, бупренорфін
Більше про NREPP
Більше про доказові методи лікування та реабілітації адиктів в США

Використання КПТ у лікуванні наркозалежності

За даними NIDA (National Institute on Drug Abuse, Національний інститут США по боротьбі зі зловживанням наркотичними засобами) станом на лютий 2018 року не існує специфічної фармакотерапії (ліків, схвалених Food and Drug Administration, FDA – Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США) для лікування адикції, зумовленої зловживанням синтетичних катінонів.

Нагадаємо, що специфічна фармакотерапія (лікарські препарати) існує, наприклад, для лікування алкоголізму (Disulfiram) та наркоманії, викликаної пристрастю до опіатів (Naltrexon). Крім того, науковці намагаються створити щеплення від наркозалежності на основі імунних препаратів (див. Anti-Drug Vaccine Animation).

Тому не випадково, що поряд із неспецифічною (загальною, такою, що використовується скрізь і завжди) фармакотерапією, NIDA,  NIH (Національний інститут здоров’я США) та HHS  (U.S. Department of Health and Human Services, Міністерство охорони здоров’я та соціальних служб США) у якості лікування наркозалежності від синтетичних катінонів* пропонує методи поведінкової терапії, зокрема:

  1. КПТ, когнітивно-поведінкова терапія (cognitive behavioural therapy, CBT)
  2. управління непередбаченими ситуаціями (contingency management, CM) –  вид поведінкової терапії, заснований на мотиваційних стимулах
  3. терапія збільшення мотивації (motivational enhancement therapy, MET) – різновид мотиваційного інтерв’ювання (motivational interviewing, MI)
  4. поведінкові методи лікування підлітків (наприклад, Teen сognitive behavioral therapyCognitive behavioral therapy for adolescents та ін.)

Довідка

* – синтетичні катінони або MDPV, 3,4-methylenedioxypyrovalerone, вимовляється: метилендіоксипіровалерон, – відомі в Україні як “солі для ван”, належать до т.зв. “нових психоактивних речовин” (new psychoactive substances, NPS), хімічно схожі, є дешевими замінниками та впливають на людський мозок подібно до психостимуляторів на кшталт амфетаміну, кокаїну та MDMA (Molly, Ecstasy).

Більше інформації про MDPV
R.K.McHugh, B.A.Hearon, M.W.Otto. КПТ для розладів від психоактивних речовин (2010)

Профілактика зловживання психоактивними речовинами (законспектоване)

Maria Elena Medina-Mora. Prevention of substance abuse: a brief overview. World Psychiatry. 2005 Feb; 4(1): 25–30.

Переважна дія наркоманії на людей, сім’ї та громади вимагає ефективних механізмів стримування. 

Під профілактикою розуміється будь-яка діяльність, спрямована на те, щоб уникнути наркоманії та зменшити її вплив на здоров’я та соціальні наслідки.

Предметна область профілактики

У минулому спостерігалася тенденція розглядати первинну профілактику (втручання, які передують дебюту симптоматики наркозалежності) як єдину справжню форму профілактики. Зараз визнано, що необхідні ефективні профілактичні підходи як до, так і після того, як симптоми стануть очевидними, оскільки розлади від зловживання наркотичними речовинами носять хронічний характер, рецидивують та повторюються.

Ба більше, особистісні та фінансові збитки можуть бути значною мірою віднесені до епізодів, що настають після перших проб, а це означає, що запобігання поверненню та рецидиву, включно з рецидивом опісля успішного лікування, є важливим аспектом стратегії охорони здоров’я для зменшення поширеності наркозалежності.…первинна профілактика … класифікована на універсальну, вибіркову та специфічну, яка відповідає рівню ризика вживання наркотиків… …також профілактика (тут, очевидно, йдеться про вторинну – прим. моя) позначена … раннім втручанням для осіб, які експериментували з наркотиками, але ще не є сильно узалежненими, і тому можуть бути «перевиховуваними» шляхом навчальних інтервенцій, а також:

  1. лікуванням залежності,
  2. профілактикою рецидивів
  3. та соціальною реінтеграцією.

Широке визначення профілактики містить:

  1. зміцнення здоров’я та
  2. профілактику розладів.

Перше спрямоване на підвищення добробуту… , тоді як друге прагне зменшити частоту захворюваності, поширеність, рецидиви та час, проведений із симптомами, запобігання та відтермінування рецидивів, та зменшення тяжкості симптоматики.

Зменшення впливу хвороби на людину, сім’ю та суспільство також вважається частиною профілактики.

Психосоціальні інтервенції

Відмінності особистісних властивостей та соціокультурного середовища створюють, у свою чергу, відмінності в ступені вразливості до експериментів із наркотиками, постійного вживання та узалежнення, тобто

профілактика також повинна змінюватись як за змістом, так і за інтенсивністю…

Фактори ризику (ФР) можна знайти в різних сферах:

  1. на індивідуальному рівні (напр., деякі психічні розлади або особистісна риса “пошуку нового і пошуку нових відчуттів”, автор концепції М.Цукерман – прим. моя);
  2. у сім’ї (напр., проживання з депресивним або залежним від наркотиків батьків);
  3. у школі (напр., низька успішність у навчанні);
  4. серед однолітків (напр., серед друзів, які вживають наркотики),
  5. у спільноті (напр., легка доступність наркотиків, або т.зв. соціальна толерантність суспільства у цьому питанні).

Ці фактори взаємодіють з індивідуальним процесом отримання, розробки, інтерпретації та реагування на подразники. Значення цих факторів ризику змінюється на етапах розвитку.

Зміна предметної області профілактики від запобігання вживанню наркотиків до запобігання факторам ризику відкрила нові можливості, тим більше, що вона була розширена для включення втручань на ранніх стадіях розвитку.      …було також зауважено, що вплив факторів ризику, навіть якщо їх надзвичайно багато, не призводить неминуче до вживання наркотиків або переходу до (стадії) залежності. Насправді діти, виховані в проблемних сімейних умовах, навіть якщо вони живуть у середовищах, де речовини легко доступні, можуть досягти повноліття, не експериментуючи з наркотиками, через наявність захисних факторів, які компенсують існуючі фактори ризику… 

Захисні фактори (ЗФ) можуть бути також знайдені в різних областях:

  1. на індивідуальному рівні (наприклад, висока самооцінка або особистісна риса, що уникає ризику);
  2. у сім’ї (напр., проживання з батьками, здатними задовольнити афективні потреби своїх дітей);
  3. у школі (напр., прихильність до школи);
  4. серед однолітків (напр., близьких однолітків із низькою толерантністю до вживання наркотиків);
  5. в спільноті (напр., сильні соціальні мережі).

Хоча ці фактори можуть захистити людину від ризику, вони не повинні розглядатися як відсутність ризику.

Фактори ризику вказують, де потрібно втручатися, а захисні фактори показують, як це зробити !

Унікальні фактори ризику (ФР) та захисні фактори (ЗФ) окремої родини, пов’язані з узалежненням її дитини, – це ті, які в основному пов’язані з її розвитком: напр., соціальна толерантність до алкогольної неcтриманості та відсутність норм щодо керування автом у нетверезому стані безпосередньо пов’язані з вірогідністю дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних з алкоголем… – це і є, власне, ключом до відповіді на запитання батьків про причини наркозалежності у їхньої дитини, напр.  у вигляді спрощенної формули: 

ФР + ЗР ⇒ узалежнення дитини

Докази, надані нейронаукою     

Користувачі речовин відрізняються мотивацією до вживання речовин, що в свою чергу впливає на ймовірність успіху втручань. Національний інститут зловживання наркотиками США (NIDA) висловив припущення про існування двох численних категорій узалежнених:

  1. особи, які використовують наркотики, щоби “feel better”, можливо, в пошуках позитивних ефектів наркотиків, що часто описано як пошук нового;
  2. особи, що використовують наркотики, щоб уникнути «feeling bad», можливо, як засіб самолікування.

У першому випадку профілактика повинна зосереджуватися на пошуку альтернатив вживанню речовин, тоді як у другому слід зосередитись на лікуванні основної хвороби. 

Засновані на доказах стратегії профілактики   

…деякі загальні принципи профілактики узалежнення: загалом, багатокомпонентні програми (школа, сім’я, громада) виявилися найбільш ефективними, особливо якщо вони включені в більш широку перспективу здорового способу життя, а не підкреслюють те, що заборонено чи небезпечно…     

Принципи профілактики від NIDA:

  1. програми профілактики повинні підсилювати захисні фактори та скасовувати чи зменшувати фактори ризику:
    • потенційний вплив специфічного ризику та захисних факторів змінюється з віком;
    • раннє втручання з факторами ризику часто має більший вплив, ніж пізніше втручання, змінюючи життєвий шлях дитини від проблеми та позитивна поведінка;
    • хоча ризик та захисні фактори можуть впливати на людей усіх груп, вони можуть мати різний вплив залежно від віку, статі, етнічної приналежності, культури та оточення;
  2. програми повинні бути розроблені для подолання ризиків, характерних для особливостей громади/родини/особи;
  3. програми профілактики повинні бути довгостроковими з неодноразовими втручаннями (т. е. бустерними програмами) для посилення початкових цілей профілактики.…
Більше про профілактику хімічної залежності:
What’s New in Addiction Prevention in Young People: A Literature Review of the Last Years of Research. Cédric Kempf et. al. Front Psychol. 2017; 8: 1131. Published online 2017 Jul 6.

Позначки:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.